Голова Донецької обласної організації Аграрної партії України про «Пенсійну реформу», прийняту Верховною Радою 3 жовтня 2017 року.

3 жовтня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект №6614 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Не зрозуміло чому цей антинародний документ вирішено назвати таким піднесеним терміном – пенсійна реформа. В ньому жодного натяка ні “для людей”, ні “про людей”.

Для окремих категорій громадян, які не мають відповідного мінімального страхового стажу, збільшиться вік виходу на пенсію. Для частини людей пенсійний вік становитиме 63–65 років. Найбільший цинізм полягає в тому, що середній вік життя, особливо українських чоловіків, продовжує падати. І справедливо було б спочатку провести медичну реформу, а потім вже підвищувати пенсійний вік. Дехто може зауважити, що пенсійний вік у Європі наразі становить 63–67 років і для чоловіків, і для жінок, і нічого. Але в Німеччині в середньому жінки живуть 87 років, а чоловіки — 79 і більше. Тому, якщо так можна сказати, середній вік життя людей на пенсії становить приблизно 15 років. А у нас, згідно з даними Інституту демографії, чоловіки живуть приблизно 64 роки, а Держкомстат дає цифру 66 років. І ми частині чоловіків кажемо, що вони мають йти на пенсію в 65 років. Тепер у громадян задача підвищеної складності – не вижити на пенсії, а дожити до неї. Уряд не збільшує пенсії, він зменшує кількість пенсіонерів. Чи на це ми розраховували? Називати це реформою – цинізм вищого ступеню.

Крім того, погодьтеся, піклуватись про “людські” пенсії, насправді, можна було б при бажанні і в рамках чинного законодавства.

Є Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» (від 1991 року; дію поновлено у 1997-му), який «визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України». І в цьому законі написано, що пенсії є одним з різновидів доходів громадян, які підлягають індексації, що «індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка» (тобто коли споживчі ціни зростають більш ніж на 3%). І – найголовніше – що гарантується в цьому Законі державою – «підвищення грошових доходів населення у зв’язку із зростанням цін».

Окрім того, є постанова Кабміну від 30 жовтня 2013 р. № 795 «Деякі питання реалізації частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якою було затверджено «Порядок перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”» (зараз ця постанова діє в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 486). Цей Порядок визначає механізм перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у зв’язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески.

Тобто пенсії мали б і перераховуватися і індексуватися, але… Мільйони пенсіонерів у останні роки перерахунку та індексацій своїх пенсій не бачили.

Слід також зазначити, що багато в чому (це стосується і зменшення коефіціенту заміщення, і підвищення фактичного віку виходу на пенсію, і певного погіршення порядку зарахування окремих видів діяльності, або часу, коли люди їми займалися – до страхового стажу) прийнята парламентом урядова «пенсійна реформа» вступає у протиріччя з 22-ю статтею Конституції України, в якій, зокрема, зазначено, що «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Тобто, турбота Уряду про людей має дуже специфічну форму. Головне в цій «пенсійній реформі» було не «осучаснити» пенсії існуючим пенсіонерам, а продемонструвати міжнародним кредиторам готовність скорочувати дефіцит Пенсійного фонду за будь-яких обставин. І скорочення це має відбуватися не за рахунок збільшення надходжень до ПФ через, наприклад, зростання та детінізацію економіки, а фактично за рахунок майбутніх пенсіонерів, котрі будуть мати менші пенсії та вимушені будуть виходити на пенсію значно пізніше.

Довідково:

► Урядовий «пенсійний» законопроект №6614 був прийнятий парламентом у другому читанні та в цілому 3 жовтня 2017 р. надвечір, після майже п’ятигодинного розгляду поправок, які були внесені до другого читання (тих, що не враховані були ще профільним комітетом Ради). Всього було більш ніж 2,1 тис. поправок; частина (біля півсотні) була врахована – повністю, або частково – ще в ході розгляду профільним комітетом Ради; решта – більш ніж 1,5 тис. – були або зняті або перед другим читанням, або в процесі розгляду у другому читанні, або не враховані.

► Прем’єр-міністр Гройсман, до речі, урядовий «пенсійний» законопроект сам довго називав законопроектом «про осучанення пенсій». Лише останнім часом почав розказувати, що це справжня реформа та системні перетворення, які призведуть до збільшення доходів громадян. Загалом, кампанія по просуванню «пенсійної реформи» була вкрай агресивною. В ході кампанії активно експлуатувалися популістські гасла – «Це – щоб люди жили краще!», «Мізерні пенсії мільйонів пенсіонерів потребують негайного осучаснення!»

►Що, в решті решт, прийняли.

  1. Відповідно до схваленого парламентом Закону з 1 жовтня 2017 року (тобто, фактично заднім числом) будуть перераховані та осучаснені всі раніше призначені пенсії за єдиними правилами обрахунку пенсії, незалежно від того, у якому році була призначена пенсія за матеріалами пенсійних справ. Перерахунок буде здійснюватися з урахуванням: єдиного показника середньої зарплати за останні 3 роки (2014-2016) у розмірі 3 764,4 грн; показника прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, встановленого на 01.12.2017 року збільшеного на 79 грн, замість такого показника станом на 01.10.2017 року (1 312 грн.).
  2. Так званий коефіциент заміщення (коефіціент, який використовується для обрахунку розміру пенсії залежно від кількості років, коли людина працювала, та сплачувала страхові внески) з 1,35 до 1. Тобто, пенсії всіх майбутніх пенсіонери (вже з наступного року) будуть на третину менше, ніж могли б бути. Крім того, позитивним моментом подається зняття оподаткування працюючих пенсіонерів у розмірі 15%. Постає запитання: а навіщо було його вводити?
  3. Пенсійний вік формально не підвищують, але міняються параметри необхідного страхового стажу. Зараз – 15 років. З 1 січня наступного року – вже 25. Далі – до 2028-го – він щорічно буде зростати на рік, доки не досягне 35 років. Фактично це означає скрите підвищення віку виходу на пенсію для більшості майбутніх пенсіонерів.
  4. Законом передбачена щорічна (опосередкована) індексація пенсій, яка з 2021 року відбуватиметься шляхом збільшення (перерахунку) середньої зарплати, з якої обчислено пенсію, на 50% зростання середньої зарплати за 3 попередні роки та на 50% зростання індексу споживчих цін за попередній рік. У 2019-2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
  5. Четверте –  це скасування з 1 жовтня 2017 р. обмеження виплати пенсій для працюючих пенсіонерів, які працюють.
  6. Змінюється (погіршується) порядок зарахування до страхового стажу певних видів діяльності (наприклад – роки навчання у виші), якщо ця діяльність мала місце у період з 1 січня 2004 року до 31 грудня 2017 року. В багатьох випадках це означає, що те, що раніше до страхового стажу зараховувалося, тепер зараховуватися не буде.

 

 

 Юрій Середа: “Уряд не збільшує пенсії, він зменшує кількість пенсіонерів. Називати це реформою – цинізм вищого ступеню.”